В Івано-Франківську з'явилися віджеї
 Віджеїнг (назва походить від vj — video jockey — відеожокей) — це зведення в реальному часі відеофрагментів та іноді "живого" сигналу з відеокамери під музику, яку грають діджей або музичний колектив. Результат відображається на проекційному екрані або на моніторах, які бачать глядачі. Віджеїнг походить з відеоарту, на сьогодні він визнаний як вид мистецтва, і навіть в Каннах проходить фестиваль відеоарту, де оцінюються роботи віджеїв.
Насправді в світі це вже дуже потужний рух, який поєднує різні види творчості — ЗD графіку, кіно, анімацію, образотворче мистецтво, танець і навіть театр. Але віджеїнг відрізняється від відеоарту саме тим, що він відбувається в реальному часі і є майже повною імпровізацією. Тоді як відеоарт більшою мірою є готовим продуктом на момент демонстрації. Унікальність цього продукту в тому, що зробити другий такий віджей-сет неможливо.
Кажуть, що все почалося з середини двадцятого сторіччя, коли виникло телебачення. Родоначальником вважається Нам Юнь Пайк — корейський художник-постмодерніст, який перетворив телебачення, а потім і відеозапис із засобів фіксації і передачі зображення в самоцінну сферу творчих експериментів. Його виставки і відео-інсталяції мали інтерактивну складову, яка динамічно змінювала зображення. Ще хочеться згадати Тімоті Лірі та Кена Кізі, які активно використовували динамічні відеопроекції під час своїх досліджень психіки людини. Сьогоднішнє прогресивне телебачення користується результатами вчорашніх відео-експериментів. До речі, на музичних телеканалах часто віджеєм називають ведучого, який представляє музичні кліпи, до справжнього віджеїнгу це не має жодного стосунку.
Зараз є багато відеохудожників, які змінюють бачення людини, створюючи її завтрашній погляд. Це потужний спосіб, який посилює можливості передачі інформації водночас як емоційного, так і інтелектуального рівня. Навіть Пітер Грінуей (відомий артхаусний режисер), помітивши віджеїнг, відразу взяв його на озброєння. Він використовує ці новітні технології для презентацій своїх фільмів, роблячи нарізки з них і особисто міксуючи в реальному часі. "Галицький кореспондент" розмовляє з Сергієм Пілявцем, учасником угрупування "Куб", одним з небагатьох івано-франківських віджеїв.
— Що спонукало тебе зайнятись саме цим жанром?
Мене завжди цікавило більш об'ємне сприйняття мистецтва. Це могло бути розширення впливу на органи чуттів за рахунок звуку, зображення, запаху, а також тактильних відчуттів.
Я завжди якось спонтанно бачив візуальні уривки під час прослуховування музики. Це згодилося, коли вперше з'явилась можливість втілити своє бачення.
— Наскільки потужна сцена віджеїв у нас в Україні? Чи е реальні люди, які зайняті, скажімо, в міжнародних проектах?
Наскільки мені відомо, віджеїнг в Україні ще досить молодий і в більшості це ентузіасти-самоучки. Як такої, сцени віджеїнгу в нашій країні поки що не існує, кожен окремо робить і експериментує в своїй сфері. Але я впевнений, що скоро виникне окрема віджей-культура саме України, тому що цей вид мистецтва розвивається з величезною швидкістю і має великий запит у суспільстві.
— Розкажи більше про ваше угрупування.
Наша віджей-група "КУБ" (vj group “CUBE”) з'явилась два роки тому на базі кіноклубу, який ми ведемо з Денисом Овчаром. Зараз наша група — це Денис Овчар (vj DaPix), Роман Шкромида (vj Ra), Ярина Кришталович (vj Unza) і я (vj Glow). У своїй роботі ми використовуємо живу інтерактивну камеру, відеофрагменти з маловідомого артхаусного кіно і наші відеозйомки та експерименти. Ми намагаємося рухатись в напрямку авторського відео, де більшість матеріалу буде створено нами. В віджеїнгу існують свої піджанри чи стилістичні манери (геометрична, аніма-ційна, кліпова, абстрактна), але ще дуже багато "білих плям", де можна знайти свій унікальний стиль. Нам цікаво застосовувати віджеїнг в різних напрямках мистецтва: в рок музиці, літературних арт-проектах, театральних перфомансах та ін.
— В яких найцікавіших проектах ви брали участь і що це дало?
Хочу згадати Проект "Гіпсокартон", що відбувся в травні цього року у Львові на території старого трамвайного депо. Це була літературна презентація нового номера журналу "Четвер" Юрка Іздрика з віджеїнгом, шумовими ефектами та перфомансом. Тоді ж у рамках Шостого Міжнародного фестивалю "Флюгери Львова" ми брали участь в літературно-музичному відеодійстві "Пісні країни OS" від Юрія Іздрика і Галини Крук. Нещодавно був виступ з групою "Перкалаба" на закритті фестивалю "Шешори Подільські". Це перший виступ з рок-групою, та ще й перед величезною аудиторією.
І ще перший рейв в Івано-Франківську, де ми виступали 6 годин з діджеями, серед яких був і Томас Шумахер — один з провідних мінімалістів світу електронної музики. Рейв — це масова вечірка з участю багатьох діджеїв. Наш франківський рейв називався "Shoking Dance Event", відбувся 26 липня 2008 дуже вдало, як на перший раз. Незважаючи на повінь, людей було близько двох тисяч. Це благодатний ґрунт для нашої роботи: можливість працювати з зіркою світового рівня, з потужною технікою, яка дає додаткові можливості, а також нагода віджеїти під різні стилі електронної музики. Це справді класика застосування віджеїнгу. Як обіцяють організатори, відтепер такі заходи будуть проходити в нашому місті регулярно. Наступний планується на 6 вересня і буде відбуватись під патронатом фестивалю "Казантип". Докладніше можна прочитати і навіть подивитись фрагменти наших робіт на сайті www.cube.if.ua. Такі події стимулюють творчість і надихають. Я радий, що життя та люди пропонують нам такі можливості і ми здатні ними скористатись. Це вимагає від нас постійного руху, новаторства і дає стимул для подальшого розвитку.
Розмовляв Олег ГНАТІВ
«Галицький кореспондент» №33 від 28 серпня 2008 року
|
